Презентація збірки «Жіночі голоси війни»
Презентація збірки «Жіночі голоси війни» відбулася 4 листопада 2025 в Національному музеї літератури України.
Щира й зворушлива подія
- Джерело: Вчора в Національному..., Національний музей літератури України, 5 листопада 2025
Вчора в Національному музеї літератури України відбулася щира й зворушлива подія – презентація поетичної збірки «Жіночі голоси війни», виданої силами нашого музею.
Ця ошатна книжка – своєрідна антологія, що була укладена за матеріалами літературно-мистецьких вечорів, які відбувалися в музеї практично від початку повномасштабного вторгнення – з літа 2022 по 2023 рік. До неї ввійшли поетичні тексти восьми авторок: Валентини Захабури, Мальви Кржанівської, Юлії Кашпуренко, Тетяни Маленької, Мар’яни Степанової, Дзвінки Торохтушко, Тетяни Череп-Пероганич, Тетяни Шептицької. Всі поетеси були запрошені до участі у презентації. Проте, на жаль, ні військова авіаторка Мальва Кржижанівська, ні військова лікарка-хірург Юлія Кашпуренко, ні письменниця з Тернополя Дзвінка Торохтушко з різних причин не змогли долучитися до спільної зустрічі.
Натомість інші учасниці презентації – Тетяна Маленька Tetyana Malenka, Тетяна Шептицька, Мар’яна Степанова Mariana Stepanova, Тетяна Череп-Пероганич та Валентина Захабура Valya Zakha-Bura читали власні вірші, коментували обставини їх написання, роздумували про сучасну комбатанську літературу, тих поетів, хто служить у лавах ЗСУ й безпосередньо перебуває на лінії зіткнення. У виступах авторок збірника переплелися і біль від утрат загиблих поетів-воїнів, і слова про необхідність триматися й тримати стрій та творити для збереження українського світу, і радість від теплої зустрічі й видання доброї книги. Та понад усім панувала поезія, що звучала і в слові, і в пісні (Валентина Захабура була з гітарою). А ще слова вдячності всіх присутніх за гостинність музею та хорошу книжку, що так тепло презентувалася в його стінах.
Насамкінець зичливе слово всім учасникам вечора виголосила генеральний директор музею Галина Сорока.
Модератор зустрічі Павлина Дунай запропонувала всім охочим збірник «Жіночі голоси війни» за донат на користь волонтерської групи «Музейні бджілки», що плетуть для наших захисників маскувальні сітки, «кікімори» й «балаклави» в музеї ось уже майже одинадцять років.
Музей літератури вкотре став простором, де слово оживає і дає силу жити далі. «Жіночі голоси війни» – це голос любові, що долає біль, і віра в Перемогу, яка тримає Україну!
