Спасибі, школо
Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
Спасибі, школо!
Моя Старабасанська рідна школо!
У затінку між сосен і беріз.
Тебе не забуваю я ніколи
Люблю, люблю, люблю, люблю до сліз
Роки летять - немає їм зупину
Вже наші діти зовсім не малі.
На фото вкотре вказую я сину:
поглянь - оце мої учителі!
Обличчя рідні, посмішки знайомі,
Учитель перший, класний керівник...
Їх напуття доречні і вагомі,
вони нам у нагоді на весь вік
А ось і однокласники - малеча,
Прудка, непосидюча дітвора...
Як довго ми не бачились, до речі,
Та ось прийшла для зустрічі пора
Тобі за все кажу спасибі, школо!
Нехай продовжить Бог літа твої
Щоб нас до гурту ти збирала знову
Щоб добре всім було на всій Землі.
