Мене нормально прийняла столиця…

Мене нормально прийняла столиця…

* * *

Мене нормально прийняла столиця,
Не почуваюсь я чужою в ній.
Але село... Село щоночі сниться,
Батьківська хата і садок рясний.

Садили з татком яблуні та сливи,
З матусею - калину, барбарис.
Душа була по-справжньому щаслива,
Коли із року в рік садок наш ріс.

А скільки вдома квітів біля хати!
Як там птахи співають навесні...
Я ж до столиці пробую звикати,
Хоч не замінить це села мені.

Тетяна Череп-Пероганич

Публікації

Вірш опублікований 2019 року в книзі «Київські вітражі. Антологія сучасної поезії».