Мамо, ну як ти?..

Мамо, ну як ти?..

***

– Мамо, ну як ти?
– Зварила собі та котові їсти.
Коли щось роблю, менше думається про лихо.
Минулої ночі так гепало, що ні лягти, ні сісти.
А зараз тривожно, але хоча б на трохи все стихло.

За мене не бійся. Озброєна твоя матір.
Нездужаю відбиватись, та то справа друга.
Сапа є в сараї, сокира, ще дві лопати…
Сміятись, не плакати. Але трохи стомила напруга.

Сусіди заходять. Вистачить їсти і пити.
Ми тут всі один за одного стіною.
Ви тільки себе бережіть, дорогі наші діти.
Побачимося, не плач, ще цією весною…

І що тому ворогові на землі нашій треба?!
Пора ж така саме, гляди – вже й городи орати.
Учора пташки перелітні собою заслали півнеба.
Підсніжники перші з’явились в садку біля хати.

А там, і незчуєшся, прийде у клопотах літо…
Не плач, я ж сказала: ми всі тут насправді стіною.
Себе тільки ви бережіть, дорогі наші діти.
Побачимось, доню, дасть Бог, ще цією весною…

Тетяна Череп-Пероганич

Публікації

Вірш опубліковний 2022 року в книзі Тетяни Череп-Пероганич «20 віршів про маму».