Яка страшна людська дволикість

Яка страшна людська дволикість.
Сьогодні тут, а завтра там
Нещирі моляться богам
Навіть чужим… Звичайна ницість.

Про мене – вам, мені – про вас…
Як брешуть - не відводять очі.
Поруч з такими йти не хочу.
Їх відсівають серце й час.

В житті ціную кожну мить.
Бо знаю в ньому добре буде
Тоді, як поруч добрі люди,
І совість світлом струменить.