День Києва: відмінності між версіями

Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
Рядок 23: Рядок 23:
* [[21 грудня]] [[2022]] — на сайті НСПУ<ref>{{Cite web | url = https://nspu.com.ua/novini/tetyana-cherep-peroganich-yak-ptahi-ljudi-po-svitu/ | title = Тетяна Череп-Пероганич. «Як птахи – люди по світу…» | publisher = НСПУ  | author = | date = [[21 грудня]] [[2022]] | access-date = | language = }}</ref>
* [[21 грудня]] [[2022]] — на сайті НСПУ<ref>{{Cite web | url = https://nspu.com.ua/novini/tetyana-cherep-peroganich-yak-ptahi-ljudi-po-svitu/ | title = Тетяна Череп-Пероганич. «Як птахи – люди по світу…» | publisher = НСПУ  | author = | date = [[21 грудня]] [[2022]] | access-date = | language = }}</ref>
* [[24 грудня]] [[2022]] — на сайті Української літературної газети<ref>{{Cite web | url = https://litgazeta.com.ua/poetry/tetiana-cherep-perohanych-iak-ptakhy-liudy-po-svitu/ | title = Тетяна Череп-Пероганич. «Як птахи - люди по світу…» | publisher =  | author = | date = [[24 грудня]] [[2022]] | access-date = | language = }}</ref>
* [[24 грудня]] [[2022]] — на сайті Української літературної газети<ref>{{Cite web | url = https://litgazeta.com.ua/poetry/tetiana-cherep-perohanych-iak-ptakhy-liudy-po-svitu/ | title = Тетяна Череп-Пероганич. «Як птахи - люди по світу…» | publisher =  | author = | date = [[24 грудня]] [[2022]] | access-date = | language = }}</ref>
* [[2023]] — в антології воєнної лірики «[[Поміж повітряних тривог]]», стор. 106.
* [[2023]] — в антології воєнної лірики «[[Поміж повітряних тривог]]», сторінка 106.
* [[2023]] — в альманасі «[[Вічність трива цей день|Вічність трива цей день. Художні хроніки війни]]», стор. 219
* [[2023]] — в альманасі «[[Вічність трива цей день|Вічність трива цей день. Художні хроніки війни]]», сторінка 219
* [[2025]] — в книзі «[[Дорога в нікуди… і назад]]», сторінка 34.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 21:43, 30 серпня 2026

День Києва

День Києва. Травень. Кружляє у вальсі весна.
Хрещатиком жінка від ранку самотньо блукає.
Коханого вчора забрала у жінки війна.
А більше у неї, здається, нікого й немає.

Минулого року ходили отут з ним разом.
Раділи, сміялись. Він гарно так грав на гітарі.
Підспівував Київ. Віддячував травень теплом.
І навіть сам Бог усміхався тоді їхній парі.

Скінчилася казка… І жінка, немов навісна,
За двох то сміється, то плаче… Дивуються люди.
День Києва. Травень. Кружляє у вальсі весна.
Та так, як було, вже ніколи, ніколи не буде…

Тетяна Череп-Пероганич

Публікації

Вірш опублікований:

Примітки