Осіннє: відмінності між версіями
Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
Створена сторінка: '''«Осіннє»''' <blockquote><poem>Давай ми напишемо повість з тобою нову. Погане усе перекреслимо в дві руки. Ось, осінь, в якій я і досі тобою живу. Чи ні краще осінь, де все ще живеш мною ти. У щастя проклали маршрут. Викликаймо таксі! На заднім сидінні цілунки, обій... |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Ось, осінь, в якій я і досі тобою живу. | Ось, осінь, в якій я і досі тобою живу. | ||
Чи ні краще осінь, де все ще живеш мною ти. | Чи ні краще осінь, де все ще живеш мною ти. | ||
У щастя проклали маршрут. Викликаймо таксі! | У щастя проклали маршрут. Викликаймо таксі! | ||
На заднім сидінні цілунки, обійми, глінтвейн… | На заднім сидінні цілунки, обійми, глінтвейн… | ||
Сьогодні ми будемо геть не такі, як усі. | Сьогодні ми будемо геть не такі, як усі. | ||
А завтра? А завтра — іще божевільніший день. | А завтра? А завтра — іще божевільніший день. | ||
Ця осінь сміється, не плаче, в ній все до ладу. | Ця осінь сміється, не плаче, в ній все до ладу. | ||
Вривається радість у наш переписаний світ. | Вривається радість у наш переписаний світ. | ||
Дві грушки чекають на двох у осіннім саду — | Дві грушки чекають на двох у осіннім саду — | ||
Солодкий такий, соковитий від долі привіт.</poem></blockquote> | Солодкий такий, соковитий від долі привіт.</poem></blockquote> | ||
Тетяна Череп-Пероганич | |||
== Публікації == | |||
Вірш опублікований у літературному альманасі «[[Ковток Життя. Осінь-2022]]», сторінка 10. | |||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич про кохання]] | |||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич, опубліковані 2022]] | |||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]] | |||
Поточна версія на 11:37, 8 липня 2026
«Осіннє»
Давай ми напишемо повість з тобою нову.
Погане усе перекреслимо в дві руки.
Ось, осінь, в якій я і досі тобою живу.
Чи ні краще осінь, де все ще живеш мною ти.
У щастя проклали маршрут. Викликаймо таксі!
На заднім сидінні цілунки, обійми, глінтвейн…
Сьогодні ми будемо геть не такі, як усі.
А завтра? А завтра — іще божевільніший день.
Ця осінь сміється, не плаче, в ній все до ладу.
Вривається радість у наш переписаний світ.
Дві грушки чекають на двох у осіннім саду —
Солодкий такий, соковитий від долі привіт.
Тетяна Череп-Пероганич
Публікації
Вірш опублікований у літературному альманасі «Ковток Життя. Осінь-2022», сторінка 10.
