Перегляд вихідного коду сторінки Цьому хлопчикові було вісім…

'''«Цьому хлопчикові було вісім…»''' — вірш Тетяни Череп-Пероганич.

<nowiki>***</nowiki>
 
<blockquote><poem>Цьому хлопчикові було вісім…
Він дуже хотів жити.
Мріяв колись стати лікарем,
мати велику машину.
Заробляти гроші,
дарувати мамі, а потім
й дружині квіти.
І щось неодмінно корисне зробити
для України.
 
Ця дівчинка нині без ручки.
Всміхається крізь сльози до мами.
Просить протез із квітами, рожевий.
Ну, щоб красиво.
У неї теж були мрії. Ховала їх поміж
прочитаними книжками.
І вірила, що неодмінно здійсняться,
що станеться диво…
 
Та куля ворожа, куля жорстока
не шкодує нікого.
Нічого немає святого у ворога.
Добра від нього чекати всує.
Прокляті будьте ті,
хто сьогодні забув про людяність,
забув про Бога,
ті, хто стріляє в наших дітей,
калічить, ґвалтує.
 
Не пробачимо, не забудемо.
Вам у пеклі, орки, горіти.
Спопелійте, згиньте, вкрийтеся
Густими димами.
Цьому хлопчикові було вісім.
Він дуже хотів жити.
Ця дівчинка нині без ручки.
Всміхається крізь сльози до мами…</poem></blockquote>
Тетяна Череп-Пероганич

== Публікації==
* [[16 березня]] [[2022]] вірш «Цьому хлопчикові було вісім…» [https://www.facebook.com/cherep.perohanych/posts/pfbid02aLvbtxafNRSthVz37HJsq5S5M4f4jWwKsbFB9F3qncg1XSK3YgcWaMUfDohumKYql опублікований] на сторінці Тетяни Череп-Пероганич у Фейсбуці.
* «[[Українська літературна газета]]» — грудень 2022.
* [[24 грудня]] [[2022]] — опублікований у підбірці віршів [https://litgazeta.com.ua/poetry/tetiana-cherep-perohanych-iak-ptakhy-liudy-po-svitu/ Тетяна Череп-Пероганич. «Як птахи – люди по світу…»] на сайті «[[Українська літературна газета]]».
* [[2025]] — в книзі «[[Дорога в нікуди… і назад]]», сторінки 36–37.

[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич про війну]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич, опубліковані 2022]]