Дощ

Дощ

Дощ… Він сьогодні - на двох…
Задурманені спекою повільно приходимо до тями
Від його прохолодних дотиків.

Він сьогодні для нас
Барабанить об мокрий асфальт щирих спогадів.
І ми, час від часу, пробуємо впіймати ту диво-мелодію,
Підтанцьовуючи.

Він сьогодні не смутком -
Ніжністю серця напоює,
Попри те, що навколо небо життя захмарене,
І що навіть пташиний спів, як плач.

Минеться.
Розвидніється.
Перепечалиться.
Прийдуть і мир, і радість до кожного з нас
Так несподівано, як прийшов цей дощ.

Тетяна Череп-Пероганич