Не буди ти у путь мене рано…
Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
Не буди ти у путь мене рано…
***
Не буди ти у путь мене рано.
Дай поніжитись трохи в постелі.
За домівкою скучила, мамо,
Де і стіни для мене веселі.
Де сміються і вікна, і двері,
Де печалі ніколи немає.
Осінь грушок несе до вечері,
І морозом зима не лякає.
Де твої найласкавіші очі
Мою душу рятують від смути.
Знову їхати з дому не хочу.
Так нестерпно без тебе десь бу
