Вікі «Тетяна Череп-Пероганич» - Нові редагування [uk]

Гудимка

2026-05-04T21:14:23Z

← Попередня версія		Версія за 00:14, 5 травня 2026
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 5:		Рядок 5:
	Що голосить півгодини		Що голосить півгодини
	Бідолашне без упину.		Бідолашне без упину.

	- Нащо ж брати було в руки? -		- Нащо ж брати було в руки? -
	Бабця зойкає до внука.		Бабця зойкає до внука.
	І цілує рученятко,		І цілує рученятко,
	Те, що вжалено, дитятку.		Те, що вжалено, дитятку.

	Та минає півгодини -		Та минає півгодини -
	У травичці знов дитина.		У травичці знов дитина.
Рядок 16:		Рядок 18:
	Тетяна Череп-Пероганич		Тетяна Череп-Пероганич

	Вірш написаний в Києві [[4 ~~квітня~~]] [[2026]]		Вірш написаний в Києві [[4 травня]] [[2026]]

	[[Категорія:Дитячі вірші Тетяни Череп-Пероганич]]		[[Категорія:Дитячі вірші Тетяни Череп-Пероганич]]

Гудимка

2026-05-04T21:13:32Z

Створена сторінка: '''Гудимка''' <blockquote><poem>Мацюпусінька гудимка Так ужалила дитинку, Що голосить півгодини Бідолашне без упину. - Нащо ж брати було в руки? - Бабця зойкає до внука. І цілує рученятко, Те, що вжалено, дитятку. Та минає півгодини - У травичці знов дитина. Що шукає...

Нова сторінка

'''Гудимка'''

<blockquote><poem>Мацюпусінька гудимка
Так ужалила дитинку,
Що голосить півгодини
Бідолашне без упину.
- Нащо ж брати було в руки? -
Бабця зойкає до внука.
І цілує рученятко,
Те, що вжалено, дитятку.
Та минає півгодини -
У травичці знов дитина.
Що шукає там? Гудимку,
Аби дати їй лозинки!</poem></blockquote>

Тетяна Череп-Пероганич

Вірш написаний в Києві [[4 квітня]] [[2026]]

[[Категорія:Дитячі вірші Тетяни Череп-Пероганич]]

Ковальчук Інна Георгіївна

2026-05-04T11:05:47Z

Посилання

← Попередня версія		Версія за 14:05, 4 травня 2026
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 11:		Рядок 11:

	== Посилання ==		== Посилання ==
	* https://uk.wikipedia.org/wiki/Ковальчук_Інна_Георгіївна		* {{Cite web \| url = http://ukrainka.org.ua/kovalchuk-inna \| title = Ковальчук Інна \| publisher = Жінка-УКРАЇНКА \| author = \| date = \| access-date = \| language = }}
			* [https://uk.wikipedia.org/wiki/Ковальчук_Інна_Георгіївна Ковальчук Інна Георгіївна], Вікіпедія

	[[Категорія:Автори рецензій на творчість Тетяни Череп-Пероганич]]		[[Категорія:Автори рецензій на творчість Тетяни Череп-Пероганич]]
	[[Категорія:Люди К]]		[[Категорія:Люди К]]

Категорія:Люди К

2026-05-04T10:59:44Z

Створена сторінка: К

Нова сторінка

[[Категорія:Люди за абеткою|К]]

Ковальчук Інна Георгіївна

2026-05-04T10:59:25Z

Посилання

← Попередня версія		Версія за 13:59, 4 травня 2026
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1:		Рядок 1:
	[[Файл:Інна Ковальчук.jpg\|міні\|Інна Ковальчук]]		[[Файл:Інна Ковальчук.jpg\|міні\|Інна Ковальчук]]

	'''Інна Георгіївна Ковальчук''' (~~народилася 2 вересня~~ 1965~~, Київ~~) — поетеса, прозаїк і перекладач. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій.		'''Інна Георгіївна Ковальчук''' (нар. 1965) — поетеса, прозаїк і перекладач. Член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій.

	Є автором:		Є автором:
Рядок 9:		Рядок 9:
	== Примітки ==		== Примітки ==
	{{Примітки}}		{{Примітки}}

			== Посилання ==
			* https://uk.wikipedia.org/wiki/Ковальчук_Інна_Георгіївна

	[[Категорія:Автори рецензій на творчість Тетяни Череп-Пероганич]]		[[Категорія:Автори рецензій на творчість Тетяни Череп-Пероганич]]
	[[Категорія:Люди]]		[[Категорія:Люди К]]

4 травня

2026-05-04T06:20:06Z

← Попередня версія		Версія за 09:20, 4 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	<onlyinclude>'''[[4 травня]]'''		<onlyinclude>'''[[4 травня]]'''

	* [[2025]] — Тетяна Череп-Пероганич провела півторагодинну розмову з Сашком Добрим в прямому етері його YouTube-каналу, див. https://www.youtube.com/live/23hwihtZ_3c ~~</onlyinclude>~~		* [[2025]] — Тетяна Череп-Пероганич провела півторагодинну розмову з Сашком Добрим в прямому етері його YouTube-каналу, див. https://www.youtube.com/live/23hwihtZ_3c

	<youtube>23hwihtZ_3c</youtube>		<youtube>23hwihtZ_3c</youtube></onlyinclude>

	[[3 травня]] — [[5 травня]]		[[3 травня]] — [[5 травня]]

	[[Категорія:Календар\|05-04]]		[[Категорія:Календар\|05-04]]

2022

2026-05-03T18:01:00Z

← Попередня версія		Версія за 21:01, 3 травня 2026
Рядок 5:		Рядок 5:
	* Вийшла друком книга «[[Наші музи не мовчать]]» — антологія (колективна збірка) віршів, написаних українськими поетами під час повномасштабної війни Росії проти України. Збірку видав Національний музей літератури України. У збірці опублікований вірш Тетяни Череп-Пероганич «[[Додому хочу]]» (сторінки 51–52).		* Вийшла друком книга «[[Наші музи не мовчать]]» — антологія (колективна збірка) віршів, написаних українськими поетами під час повномасштабної війни Росії проти України. Збірку видав Національний музей літератури України. У збірці опублікований вірш Тетяни Череп-Пероганич «[[Додому хочу]]» (сторінки 51–52).

	* [[3 травня]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]~~" про маму Тетяни Череп-Пероганич.~~		{{f}}[[Файл:Людмила Череп з онуком Богданом Пероганичем.webp\|120пкс\|праворуч\|link=Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]</div>

			* [[3 травня]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко про маму Тетяни Череп-Пероганич "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]".{{Clear}}
	[[2021]] — [[2023]]		[[2021]] — [[2023]]
	[[Категорія:Роки]]		[[Категорія:Роки]]

3 травня

2026-05-03T18:00:24Z

← Попередня версія		Версія за 21:00, 3 травня 2026
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1:		Рядок 1:
	<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''		<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''

	* [[2022]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко про маму Тетяни Череп-Пероганич "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]".		{{f}}[[Файл:Людмила Череп з онуком Богданом Пероганичем.webp\|120пкс\|праворуч\|link=Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]</div>

			* [[2022]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко про маму Тетяни Череп-Пероганич "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]".{{Clear}}

	{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>		{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>

Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»

2026-05-03T17:58:45Z

Показати зміни

Файл:Людмила Череп з онуком Богданом Пероганичем.webp

2026-05-03T17:44:26Z

Perohanych завантажив Файл:Людмила Череп з онуком Богданом Пероганичем.webp

Нова сторінка

3 травня

2026-05-03T17:42:59Z

← Попередня версія		Версія за 20:42, 3 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''		<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''

	* [[2022]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]" ~~про маму Тетяни Череп-Пероганич~~.		* [[2022]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко про маму Тетяни Череп-Пероганич "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]".

	{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>		{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>

2022

2026-05-03T17:41:54Z

← Попередня версія		Версія за 20:41, 3 травня 2026
Рядок 4:		Рядок 4:

	* Вийшла друком книга «[[Наші музи не мовчать]]» — антологія (колективна збірка) віршів, написаних українськими поетами під час повномасштабної війни Росії проти України. Збірку видав Національний музей літератури України. У збірці опублікований вірш Тетяни Череп-Пероганич «[[Додому хочу]]» (сторінки 51–52).		* Вийшла друком книга «[[Наші музи не мовчать]]» — антологія (колективна збірка) віршів, написаних українськими поетами під час повномасштабної війни Росії проти України. Збірку видав Національний музей літератури України. У збірці опублікований вірш Тетяни Череп-Пероганич «[[Додому хочу]]» (сторінки 51–52).

			* [[3 травня]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]" про маму Тетяни Череп-Пероганич.

	[[2021]] — [[2023]]		[[2021]] — [[2023]]
	[[Категорія:Роки]]		[[Категорія:Роки]]

3 травня

2026-05-03T17:41:02Z

← Попередня версія		Версія за 20:41, 3 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''		<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''

	* 2022 — в газеті «» вийшла публікація Ліни Тесленко "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]"		* [[2022]] — в газеті «Україна молода» вийшла публікація Ліни Тесленко "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]" про маму Тетяни Череп-Пероганич.

	{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>		{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>

Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»

2026-05-03T17:38:55Z

← Попередня версія		Версія за 20:38, 3 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»'''		'''Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»'''

	:''Джерело: {{Cite web \| url = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/166065/ \| title = Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру» \| publisher = Україна Молода \| author = Ліна Тесленко \| date = [[3 травня]] [[2022]] }}''		:''Джерело: {{Cite web \| url = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/166065/ \| title = Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру» \| publisher = [[Україна Молода]] \| author = [[Ліна Тесленко]] \| date = [[3 травня]] [[2022]] }}''
	Ліна ТЕСЛЕНКО		Ліна ТЕСЛЕНКО

3 травня

2026-05-03T17:38:24Z

← Попередня версія		Версія за 20:38, 3 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''		<onlyinclude>'''[[3 травня]]'''

			* 2022 — в газеті «» вийшла публікація Ліни Тесленко "[[Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»]]"

	{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>		{{f}}[[Файл:Поміж повітряних тривог.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Поміж повітряних тривог]]</div>

Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»

2026-05-03T17:37:03Z

Створена сторінка: '''Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»''' :''Джерело: {{Cite web | url = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/166065/ | title = Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру» | publisher = Україна...

Нова сторінка

'''Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру»'''

:''Джерело: {{Cite web | url = https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/166065/ | title = Мешканка Старої Басані Людмила Череп про життя в окупації та «велику російську культуру» | publisher = Україна Молода | author = Ліна Тесленко | date = [[3 травня]] [[2022]] }}''
Ліна ТЕСЛЕНКО

''Людмила Олександрівна з онуком Богданом: нарешті дочекалася! (Фото з родинного архіву)''

Село Стара Басань, що на Чернігівщині, було окуповане російськими загарбниками в перші ж дні війни. На той час в село до батьків, родичів і на дачі приїхали з міст сотні втікачів від війни. Думали, що тут буде спокійніше, а виявилося, що потрапили в саме полум’я бойових дій. Бо зовсім скоро в селі загриміло і запалало від зброї «освободітєлєй».

'''«Здавалося, що вони постійно п’яні»'''

«Все було так несподівано і швидко... Ми й отямитися не встигли, як уже в окупації. Зайшли до нас майже з усіх сторін: росіяни були у Пісках, Новій Басані, Соколовці, Перемозі, Бервиці – це села, що навколо нас, - згадує 69-річна Людмила Олександрівна Череп, яка все життя пропрацювала вчителькою історії в рідному селі. - Ми опинилися відрізаними від світу…

Спокою не було ні в день, ні вночі. Окупанти стріляли практично без перестанку. Іноді здавалося, що вони там постійно п’яні, бо не можна ж отак без причини увесь час стріляти. Якби ж бої були, так ні – просто стрільба навмання».

Найімовірніше, росіяни таким чином намагалися залякати місцеве населення, аби люди сиділи по хатах, а ще краще – по погребах та, бува, не надумали партизанити. Бо, вочевидь, і самі боялися власної тіні.

Одного дня прилетіло і в хату Людмили Олександрівни.<blockquote>''«Я з веранди переходила до хати, – згадує жінка. – Тільки на поріг стала, як раптом щось засичало-зашипіло – наче ото поліно палаюче у воду встромили. Тут же, бачу, переді мною вікно летить, над головою щось свистить, все падає, довкола миготять якісь уламки… І я серед оцього всього стою. Як я там уціліла? Не інакше як Бог спас. На мені геть і спідниця наче обпалена була - осколок пройшовся… А я – ціла, ні подряпини. Недалеко від мого будинку церква – батюшка прибіг, щось питає, а я нічого відповісти не можу. Десь із півгодини і слова сказати не могла.''

''Виявилося, в кінці мого городу снаряд розірвався. Який саме -- не знаю, але яма глибока залишилася… І ото від нього вже полетіли осколки. Там ще дуб стояв – його просто немов зрізало. Моїй хаті найбільше дісталося, бо найближче стояла, а загалом чотири будинки підряд постраждали.''

''У стелі - дірок і дірок, дах посічений, вікон нема... Господарські споруди на дворі, паркан – все побито. Штори на вікнах поплавилися. У шафі, ви б бачили, все посікло – наче оберемки вати замість одягу».''</blockquote> '''«Якби окупація тривала довше, почався б справжній голод»'''

Тривалий час у селі не було ні газу (газогін окупанти одразу вивели з ладу, розстрілявши трубу з танка), ні електрики (підстанцію теж розстріляли). У кого хата без печі, було проблематично і дім обігріти, і їсти приготувати. Так дрібниця в мирному житті, як закип’ятити чайник, в умовах війни виявилася непростою справою. Людмила Олександрівна готувала їжу на «буржуйці» в дворі, а хтось - просто на вогнищі.

Купити харчів теж не можна було: магазини окупанти одразу ж розграбували. Де не змогли виламати двері, вивалили їх разом зі стіною пострілом з танка.<blockquote>«Якщо у нас в селі зазвичай мешкає людей 700, то разом із киянами, які приїхали в перші дні, було десь дві тисячі. Люди їхали на кілька днів – все сподівалися, що ситуація за короткий час владнається. А вийшло, що майже на місяць застрягли без будь-якої можливості вибратися, - каже Людмила Олександрівна – Звісно, великих запасів харчів ніхто з собою не брав. А в багатьох же дітки маленькі…

Деякі люди в селі взагалі залишились без даху над головою.

Люди ділилися останнім. Картоплею, борошном – у кого які запаси були. Я навіть не очікувала, що люди у важку хвилину так згуртуються. І їжею ділилися, і прихистком. Після того, як в мою хату влучило, я сама дев’ять днів у сусідки жила, страшно було додому повертатися. Прийняли мене там, як рідну…».</blockquote>Виїхати з села не можна було: окупанти навмисно нищили машини. <blockquote>''«Отак їхали по селу, а в дворі авто стоїть. Вистрілили, понівечили – дуже багато машин людям попалили, нових, дорогих,'' - каже жінка. ''- Згодом наша староста Ліда Олесіївна Єреп якимись польовими шляхами почала пробиватися в райцентр. Разом із сином або чоловіком на своїй машині вони виривалися і привозили хліб. Ми плакали над тим хлібом (плаче). Всі люди села вдячні їй, адже вона неймовірно ризикувала заради людей.''

''Хата, господарчі споруди, паркан і навіть меблі в домі пані Людмили мають такі сліди від осколків, як оце відро.''

''Я згадую свого діда Івана Регурецького, який у роки Голодомору врятував трьох своїх братів – вони на нашому хуторі Тимки - отак чотири хати підряд - побудувалися й жили. Брати відмовилися вступати в колгосп, а дід, коли стало геть сутужно, пішов і таким чином врятував своїх рідних від неминучої смерті. Адже в колгоспі давали якусь юшку чи куліш, дід приносив їжу додому і ділив на всіх. Так і вижили.''

''Оця взаємопідтримка врятувала людей і тепер – всі були, як одна сім’я.''

''А вже у 20-х числах березня до села почали якимось дивом добиратися волонтери. Разом з ними стали виїздити кияни, а в кінці місяця Стару Басань, хвалити Бога, звільнили. Якби це все тривало довше, почався б справжній голод.''

''Звичка робити запаси - це врятувало і мене, і наших людей тепер. Мені діти не раз казали: «Ну навіщо, мамо, цей город садити? Нам простіше тобі купити мішок картоплі, ніж їздити з Києва, обробляти…»''

''Та як же не садити? Завдяки городині ми й протримались. Я вже й картоплю посадила, дякувати людям – допомогли. У нас досі проблематично виорати город, бо ж обстрілювали постійно, скрізь може бути небезпека. Сапери ходять, розміновують, але по лісах тут і досі чути вибухи – звірі натрапляють на залишені окупантами пастки і підриваються.''

''А трапляється, що і люди: в сусідній Новій Басані нещодавно підірвався на міні чоловік, який тракторцем вивозив сміття. У полях, лісах, навіть на кладовищах і подвір’ях і далі небезпечно – там знаходять міни та розтяжки. Буває, хати нема – спалена, а в якійсь господарській будівлі можна втрапити в смертельну пастку, залишену окупантами».''</blockquote> '''«Бурятів у селі називали «плоскодонками»'''<blockquote>''«Перші росіяни, які зайшли у село, - це були переважно молоді хлопці, напевно строковики, - продовжує пані Людмила. - Ці відверто зізнавалися, що воювати не хочуть, прийшли в Україну за наказом. Вони теж робили шкоду - розграбували магазини, мародерили, але з ними ще якось можна було співіснувати.''

''Але коли прийшли оці другі, значно старші, контрактники напевно… Серед них було багато військових специфічної зовнішності - чи вони мордва, чи буряти. Люди їх у селі називали «плоскодонками». Ці дуже жорстокі були, знущалися як хотіли.''

''У нашому селі замордували людину. Поховали у закритій труні. Руки-ноги побиті, голови майже не було. Саша цей навіть не активіст. Просто мисливець, і хтось їм про це сказав, бо вони цілеспрямовано прийшли та його забрали. Дорогою сильно били. Ще одного хлопця теж на смерть замучили. Молоду жінку (не встигла сховатися) вбило осколками – двоє діток лишилося. Поранених у селі чимало.''

''Страшних випадків у селі вистачає. Жінка, яка живе разом з матір’ю лежачою, під час обстрілу якось змогла її під ліжко перетягти і сама біля неї заховалась. А собача в піч ускочило з переляку і туди як раз снаряд поцілив. Убило песика, хату поруйнувало…''</blockquote>''Від деяких хат у селі лишилися тільки згарища.''<blockquote>''Син із родиною мешкає в Пісках - це за 15 км від мене, то там було ще гірше (Піски – рідне село поета Павла Тичини. – Авт.). Розповідав, що 23 дні не можна було з погреба вилізти – так стріляли. Наша староста хоч хліб іноді привозила, а туди – ніхто нічого впродовж місяця.''

''У нас якось і грабували менше – в основному їжу забирали, в одних людей телевізор, одяг. Це те, що я знаю. А у Пісках, Новій Басані - гребли все, що могли, – велосипеди (і дорослі, і дитячі), телевізори, різну техніку – все на свої танки і «бетеери» тягли. Голодранці, яких світ не бачив! «Ви тут как буржуї живьотє», - казали. А в Нову Басань приїхали та питають: «Какой ето город?» Асфальт у селі побачили – значить «город».''

''Я колись ще за Союзу в Калугу на весілля їздила – племінниця чоловіка за росіянина заміж ішла. Повернулася звідки вся клопами скусана, а до того я й не знала, що воно таке ті клопи! Подивилась я на їхні порядки… У «родичів» у квартирі таке все занедбане… І це ж весілля завтра! А вони якусь брагу із банки сидять хлебчуть. «Ледарі ж ви, ледарі», - думаю собі. Пішли з дівчатами наступного дня в місто. Люди чують нашу мову: «Вы с Украины? Кормильцы наши».''

''Мабуть погано на росії без кормільцев… Бо приїхала голодна босота, хоч наїдяться тут. Люди розповідали, що як вдерлися на ферму в сусідньому селі, то тягли телят і поросят просто в хати – і там же, у хатах, їх різали. Ноги, голови, тельбухи – все в хатах валялося потім, де вони жили і спали. А якщо худоба тікала, то просто пристрелювали. Отака вона велика російська культура з розкосими очима ординців!''

''А десь 27-28 березня почало горіти село. Росіян саме вибивати почали. Відступаючи, вони навмисно стріляли по хатах - центральна вулиця нашого села вся побита і поруйнована. Також гатили в бік лісу, по сухій траві. Сухостій одразу спалахував. Дощів давно не було, а вітри гуляли сильні. І оці пожежі враз добиралися до людських домівок. Більшість киян на той час уже вирвалися з села разом з волонтерами. Самі пенсіонери лишилися. Хати горять, а гасити нікому. Наша вулиця Мисливська наполовину спалена. Сусідня вулиця – теж.''</blockquote>''Залишки ворожої техніки в Старій Басані.''<blockquote>''Оце в нас недавно ходила комісія, дивилася стан пошкоджених хат. Мені на той час вже хлопці дах полагодили, деякі вікна посклили. «Ой, - кажуть, - це неважно, що ви вже все зробили». А чого ж чекати, поки дощі все заллють? І так у хаті через пошкоджений дах протекло, а діти мені тільки недавно ремонт зробили… Кажуть: «А фото у вас є? В «Дію» виставляйте…» Буде якась компенсація – добре, а ні – то я не нарікаю. Люди он взагалі без хат лишилися… Добре, що сама жива осталася, то ще своїх дітей і онуків побачу».''</blockquote>Минулих вихідних Людмила Олександрівна дочекалася нарешті зустрічі з найдорожчими – дітьми та онуками. У батьківській хаті знову шумно, рідні стіни гостинно обіймають найближчих.

…Українські села поступово оговтуються від ран. Цвітуть обпечені війною садки, на пожарищах і біля розбитої ворожої техніки зеленіє трава. Ми обов’язково все відбудуємо. Але точно не пробачимо і не забудемо, як вороги палили наші родинні гнізда, як тремтіли під обстрілами наші батьки і плакали діти. А ординці повернуться додому годувати клопів. Нація рабів цілком на це заслуговує…

Творче об'єднання поетів КО НСПУ

2026-05-03T11:25:31Z

Діяльність

← Попередня версія		Версія за 14:25, 3 травня 2026
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 5:		Рядок 5:
	== Діяльність ==		== Діяльність ==

	Наприкінці 2025 Творче об'єднання поетів КО НСПУ та ГО "[[Творча еліта України]]" організували конкурс «[[Київські різдвяні вірші]]». Підсумки конкурсу підведені на початку 2026 року.		Наприкінці 2025 Творче об'єднання поетів КО НСПУ та ГО "[[Творча еліта України]]" організували конкурс «[[Київські різдвяні вірші]]». Підсумки конкурсу підведені на початку 2026 року. За підсумками конкурсу підготовлена [[Київські різдвяні вірші\|однойменна збірка]], до якої увійшли поезії переможців конкурсу, учасників, та поетів дотичних до появи видання на світ. Відзначення переможців конкурсу і [[Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»\|презентація поетичної збірки]] відбулося [[21 березня]] [[2026]] в [[Національний музей літератури України\|Національному музеї літератури України]], провела захід ініціатор конкурсу, член журі та авторка-співупорядниця збірки [[Тетяна Череп-Пероганич]].

	[[Категорія:Творчі об'єднання]]		[[Категорія:Творчі об'єднання]]

2026

2026-05-03T11:19:36Z

Лютий

Шаблон:Поточні події

2026-05-03T11:15:31Z

← Попередня версія		Версія за 14:15, 3 травня 2026
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1:		Рядок 1:
	{{f}}[[Файл:Презентація Київських різдвяних віршів.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»]]</div>

	* [[21 березня]] — нагородження переможців конкурсу «[[Київські різдвяні вірші]]» і [[Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»\|презентація однойменної поетичної збірки]].{{Clear}}
	* [[21 березня]] — участь у відзначенні Дня поезії в Музеї Максима Рильського.
	* [[22 березня]] — участь у екскурсії «До пролісків — у Холодний Яр».
	* [[22 березня]] — опублікована рецензія на поетичну збірку «[[Київські різдвяні вірші]]».
	* [[24 березня]] — на інформаційному порталі Смілянщини опублікований коментар Тетяни Череп-Пероганич «[[Про вороже "царство" Мотронинського монастиря]]».
	* [[26 березня]] — участь у відзначенні 30-річчя Чернігівського земляцтва в Києві.

	{{f}}[[Файл:Тетяна Череп-Пероганич, 2026-03-26.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Перед Шевченком… Голоси (вистава)]]</div>		{{f}}[[Файл:Тетяна Череп-Пероганич, 2026-03-26.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Перед Шевченком… Голоси (вистава)]]</div>

	* [[26 березня]] — у Національному музеї літератури України відбулася мистецька імпреза «[[Перед Шевченком… Голоси (вистава)\|Перед Шевченком… Голоси]]», створена за мотивами однойменної поеми в прозі Тетяни Череп-Пероганич.{{Clear}}		* [[26 березня]] — у Національному музеї літератури України відбулася мистецька імпреза «[[Перед Шевченком… Голоси (вистава)\|Перед Шевченком… Голоси]]», створена за мотивами однойменної поеми в прозі Тетяни Череп-Пероганич.{{Clear}}
			* [[1 травня]] — Тетяна Череп-Пероганич з родиною відвідала Коростишівський парк культури і відпочинку, багато скульптур у якому створені заслуженим художником України Віталієм Рожиком.
			* [[2 травня]] — житомрський краєзнавець, упорядник краєзнавчої збірки «Патріот» Сергій Дехтяренко провів екскурсію Житомиром для Тетяни Череп-Пероганич з родиною.

	''Інші події [[2026\|2026 року]]''		''Інші події [[2026\|2026 року]]''

Творча еліта України

2026-05-03T11:12:18Z

← Попередня версія		Версія за 14:12, 3 травня 2026
Рядок 13:		Рядок 13:

	* [http://wikiukraine.wordpress.com wikiukraine.wordpress.com] — «Вікі: медіа і технолгогії». Вільний блог редакторів української Вікіпедії. Головний редактор — Ю. Пероганич.		* [http://wikiukraine.wordpress.com wikiukraine.wordpress.com] — «Вікі: медіа і технолгогії». Вільний блог редакторів української Вікіпедії. Головний редактор — Ю. Пероганич.

			== Діяльність ==
			Наприкінці 2025 [[Творче об'єднання поетів КО НСПУ]] та ГО "Творча еліта України" організували конкурс «[[Київські різдвяні вірші]]». Підсумки конкурсу підведені на початку 2026 року.

	== Посилання ==		== Посилання ==

Творче об'єднання поетів КО НСПУ

2026-05-03T11:11:27Z

← Попередня версія		Версія за 14:11, 3 травня 2026
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 4:		Рядок 4:

	== Діяльність ==		== Діяльність ==

			Наприкінці 2025 Творче об'єднання поетів КО НСПУ та ГО "[[Творча еліта України]]" організували конкурс «[[Київські різдвяні вірші]]». Підсумки конкурсу підведені на початку 2026 року.

	[[Категорія:Творчі об'єднання]]		[[Категорія:Творчі об'єднання]]

Категорія:Творчі об'єднання

2026-05-03T11:08:24Z

Створена сторінка: Категорія:Інституції

Нова сторінка

[[Категорія:Інституції]]

Творче об'єднання поетів КО НСПУ

2026-05-03T11:08:10Z

← Попередня версія		Версія за 14:08, 3 травня 2026
Рядок 5:		Рядок 5:
	== Діяльність ==		== Діяльність ==

	[[Категорія:~~Організації~~]]		[[Категорія:Творчі об'єднання]]

Категорія:Організації

2026-05-03T11:07:16Z

Створена сторінка: Категорія:Інституції

Нова сторінка

[[Категорія:Інституції]]

Творче об'єднання поетів КО НСПУ

2026-05-03T11:06:58Z

Створена сторінка: '''Творче об'єднання поетів Київської організації Національної спілки письменників України''' ''(КО НСПУ)'' — об'єднує поетів, що є перебувають на обліку в Київській організації НСПУ. Станом на 2026 рік його очолює Станіслав Шевченко. З 2025 — заступником ке...

Нова сторінка

'''Творче об'єднання поетів Київської організації Національної спілки письменників України''' ''(КО НСПУ)'' — об'єднує поетів, що є перебувають на обліку в Київській організації НСПУ.

Станом на 2026 рік його очолює Станіслав Шевченко. З 2025 — заступником керівника є Тетяна Череп-Пероганич

== Діяльність ==

[[Категорія:Організації]]

2 січня

2026-05-03T11:02:06Z

Створена сторінка: <onlyinclude>'''2 січня''' * 2026 — </onlyinclude> 1 січня — 3 січня 01-02

Нова сторінка

<onlyinclude>'''[[2 січня]]'''

* [[2026]] — </onlyinclude>
[[1 січня]] — [[3 січня]]
[[Категорія:Календар|01-02]]

2026

2026-05-03T11:00:57Z

Травень

← Попередня версія		Версія за 14:00, 3 травня 2026
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 53:		Рядок 53:
	== Квітень ==		== Квітень ==
	* [[27 квітня]] — у вікі-енциклопедії «Тетяна Череп-Пероганич» створена 100-а стаття.		* [[27 квітня]] — у вікі-енциклопедії «Тетяна Череп-Пероганич» створена 100-а стаття.

			== Травень ==
			* [[1 травня]] — Тетяна Череп-Пероганич з родиною відвідала Коростишівський парк культури і відпочинку, багато скульптур у якому створені заслуженим художником України Віталієм Рожиком.
			* [[2 травня]] — житомрський краєзнавець, упорядник краєзнавчої збірки «Патріот» Сергій Дехтяренко провів екскурсію Житомиром для Тетяни Череп-Пероганич з родиною.
	[[2025]] — [[2027]]		[[2025]] — [[2027]]
	[[Категорія:Роки]]		[[Категорія:Роки]]

2 травня

2026-05-03T10:59:03Z

← Попередня версія		Версія за 13:59, 3 травня 2026
Рядок 1:		Рядок 1:
	<onlyinclude>'''[[2 травня]]'''		<onlyinclude>'''[[2 травня]]'''

	* [[2026]] — ~~для Тетяни Череп-Пероганич з родиною екскурсію Житомиром провів~~ житомрський краєзнавець, упорядник краєзнавчої збірки «Патріот» Сергій Дехтяренко.</onlyinclude>		* [[2026]] — житомрський краєзнавець, упорядник краєзнавчої збірки «Патріот» Сергій Дехтяренко провів екскурсію Житомиром для Тетяни Череп-Пероганич з родиною.</onlyinclude>
	[[1 травня]] — [[3 травня]]		[[1 травня]] — [[3 травня]]
	[[Категорія:Календар\|05-02]]		[[Категорія:Календар\|05-02]]

← Попередня версія		Версія за 14:19, 3 травня 2026
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 20:		Рядок 20:
	{{f}}[[File:Подяка Державної агенції промоції культури України.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Територія Гідності]]</div>		{{f}}[[File:Подяка Державної агенції промоції культури України.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Територія Гідності]]</div>

	* [[20 лютого]] — участь на Майдані Незалежності у меморіально-мистецькій акції «[[Територія Гідності]]» — вечорі спільної пам’яті, вдячності та солідарності до річниці трагічних подій Революції Гідності.~~{{Clear}}~~		* [[20 лютого]] — участь на Майдані Незалежності у меморіально-мистецькій акції «[[Територія Гідності]]» — вечорі спільної пам’яті, вдячності та солідарності до річниці трагічних подій Революції Гідності.
	* [[20 лютого]] — участь у вечорі поезії «Клуб поетичних дуелей».		* [[20 лютого]] — участь у вечорі поезії «Клуб поетичних дуелей».
	* [[22 лютого]] — опублікована рецензія «[[Жорстока дорога в нікуди…]]» на її і [[Пероганич Юрій Йосипович\|Юрія Пероганича]] книгу «[[Дорога в нікуди… і назад]]». Автор — [[Мирослава Олійник]], журналістка, член Національної спілки журналістів України.		* [[22 лютого]] — опублікована рецензія «[[Жорстока дорога в нікуди…]]» на її і [[Пероганич Юрій Йосипович\|Юрія Пероганича]] книгу «[[Дорога в нікуди… і назад]]». Автор — [[Мирослава Олійник]], журналістка, член Національної спілки журналістів України.
Рядок 27:		Рядок 27:
	* [[27 лютого]] — підписана до друку поетична збірка «[[Київські різдвяні вірші]]», авторами-упорядниками якої є Тетяна Череп-Пероганич та [[Ковальчук Інна Георгіївна\|Інна Ковальчук]].		* [[27 лютого]] — підписана до друку поетична збірка «[[Київські різдвяні вірші]]», авторами-упорядниками якої є Тетяна Череп-Пероганич та [[Ковальчук Інна Георгіївна\|Інна Ковальчук]].
	* [[28 лютого]] — участь у ювілейному вечорі [[Коскін Володимир Олексійович\|Володимира Коскіна]] в [[Ірпінська центральна міська бібліотека\|Ірпінській центральній міській бібліотеці]].		* [[28 лютого]] — участь у ювілейному вечорі [[Коскін Володимир Олексійович\|Володимира Коскіна]] в [[Ірпінська центральна міська бібліотека\|Ірпінській центральній міській бібліотеці]].
	* [[28 лютого]] — участь у ювілейному вечорі [[Пантюк Сергій Дмитрович\|Сергія Пантюка]] в Національному музеї літератури. Ведуча — [[Тетяна Шептицька]].		* [[28 лютого]] — участь у ювілейному вечорі [[Пантюк Сергій Дмитрович\|Сергія Пантюка]] в Національному музеї літератури. Ведуча — [[Тетяна Шептицька]].{{Clear}}

	== Березень ==		== Березень ==
Рядок 40:		Рядок 40:
	{{f}}[[Файл:Презентація Київських різдвяних віршів.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»]]</div>		{{f}}[[Файл:Презентація Київських різдвяних віршів.jpg\|120пкс\|праворуч\|link=Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»]]</div>

	* [[21 березня]] — нагородження переможців конкурсу «[[Київські різдвяні вірші]]» і [[Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»\|презентація однойменної поетичної збірки]].~~{{Clear}}~~		* [[21 березня]] — нагородження переможців конкурсу «[[Київські різдвяні вірші]]» і [[Презентація збірки «Київські різдвяні вірші»\|презентація однойменної поетичної збірки]].
	* [[21 березня]] — участь у відзначенні Дня поезії в Музеї Максима Рильського.		* [[21 березня]] — участь у відзначенні Дня поезії в Музеї Максима Рильського.
	* [[22 березня]] — участь у екскурсії «До пролісків — у Холодний Яр».		* [[22 березня]] — участь у екскурсії «До пролісків — у Холодний Яр».
	* [[22 березня]] — опублікована рецензія на поетичну збірку «[[Київські різдвяні вірші]]»		* [[22 березня]] — опублікована рецензія на поетичну збірку «[[Київські різдвяні вірші]]»
	* [[24 березня]] — на інформаційному порталі Смілянщини опублікований коментар Тетяни Череп-Пероганич «[[Про вороже "царство" Мотронинського монастиря]]».		* [[24 березня]] — на інформаційному порталі Смілянщини опублікований коментар Тетяни Череп-Пероганич «[[Про вороже "царство" Мотронинського монастиря]]».{{Clear}}
	* [[26 березня]] — участь у відзначенні 30-річчя Чернігівського земляцтва в Києві.		* [[26 березня]] — участь у відзначенні 30-річчя Чернігівського земляцтва в Києві.