Художнику

Художнику

Ви мій, художнику, портрет писали.
Сиділа непорушно у дворі.
Від хвилювання очі опускала.
Було незвично…
Дощик накрапав.
То осінь працювати не давала.
Мене до Вас навіщось ревнувала.
Чи знали Ви про це?

Дописаний портрет помандрував
На виставки кудись разом із Вами.
Побачила його зовсім недавно -
З минулого привіт…
Я зовсім юна. Тло там – жовта осінь.
В її очах і туга, і печаль.
В моїх – любов, надія…
Чи знали Ви про це?..

Тетяна Череп-Пероганич

(Із збірки "Осінь дорослої жінки")