Коли ніч приходить до хати…

* * *

Коли ніч приходить до хати,
Моє серце не знає спокою.
Я не встигла тобі сказати,
Що мені дуже добре з тобою.
І дарма, що лишаєш чашку
Після себе на кухні немиту.
Все помию, мені не важко.
Головне, аби був живим ти.
І дарма, що шкарпетки всюди,
Що не любиш носити краватку.
Мені інше тисне на груди,
От тому і не спиться до ранку.

Бо навколо пекельні втрати,
Бо війна може нас розлучити…
Я не встигла тобі сказати,
Що довіку буду любити.
Вигравай свої битви скоріше,
Захищай українське небо.
Знай, що дома, в обіймах тиші,

Та, що любить, чекає на тебе.

Тетяна Череп-Пероганич

Вірш «Коли ніч приходить до хати…» опублікований 2023 року в антології воєнної лірики «Поміж повітряних тривог», стор. 105.