Марія Гончар: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Маря Гончар.jpg|міні|Маря Гончар]] | |||
'''Марія Олександрівна Гончар''' (нар. 17 січня 1993, Кам'янське, Дніпропетровська область) — українська декламаторка, майстриня художнього читання, фотохудожниця та популяризаторка української поезії. Відома відеочитаннями творів українських поетів-класиків і сучасних авторів, участю в літературно-мистецьких заходах і культурно-просвітницьких проєктах. | '''Марія Олександрівна Гончар''' (нар. 17 січня 1993, Кам'янське, Дніпропетровська область) — українська декламаторка, майстриня художнього читання, фотохудожниця та популяризаторка української поезії. Відома відеочитаннями творів українських поетів-класиків і сучасних авторів, участю в літературно-мистецьких заходах і культурно-просвітницьких проєктах. | ||
Поточна версія на 23:27, 24 жовтня 2026

Марія Олександрівна Гончар (нар. 17 січня 1993, Кам'янське, Дніпропетровська область) — українська декламаторка, майстриня художнього читання, фотохудожниця та популяризаторка української поезії. Відома відеочитаннями творів українських поетів-класиків і сучасних авторів, участю в літературно-мистецьких заходах і культурно-просвітницьких проєктах.
Житєпис
Марія Гончар народилася 17 січня 1993 року в місті Кам'янському (на час її народження — Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Навчалася в гімназії № 39, де захопилася українською та світовою літературою. Значний вплив на формування її інтересу до поезії мала вчителька зарубіжної літератури Світлана Терейковська, яка організовувала літературні конкурси, театралізовані читання та тематичні вечори.
Вищу освіту здобула в Дніпродзержинському державному технічному університеті. Під час навчання тяжко захворіла на лімфому Ходжкіна, однак завершила навчання та захистила дипломні роботи. Після лікування працювала в освітній сфері.
Наприкінці 2018 року в Марії Гончар стався рецидив захворювання. Під час лікування, зокрема хіміотерапії та трансплантації кісткового мозку, вона продовжувала займатися декламацією та створювати відеозаписи поетичних творів. За опублікованими біографічними матеріалами, згодом їй вдалося досягти ремісії.
Творчість
Основний напрям творчості Марії Гончар — художнє читання української поезії. У своїх відеороботах вона поєднує декламацію, музичний супровід, фотографічні образи та візуальне оформлення. Її репертуар охоплює ліричну, громадянську й філософську поезію.
Серед авторів, чиї твори декламує Марія Гончар, — Іван Франко, Леся Українка, Ліна Костенко, Василь Симоненко, Василь Стус, Олена Теліга, Микола Вінграновський, Павло Тичина, Максим Рильський, Григорій Чубай, Сергій Жадан, Юрій Андрухович та інші українські письменники.
19 лютого 2019 року вона створила власний канал на YouTube, де публікує відеочитання поетичних творів. Упродовж першого року роботи над відеопроєктом підготувала понад 70 записів. Згодом її творчість привернула увагу українських поетів, письменників, бібліотекарів і слухачів з різних регіонів України та з-за кордону.
Марія Гончар також займається фотографією, зокрема фотографує природу. Інтерес до природних мотивів відображається у візуальному оформленні її творчих відео.
23 жовтня 2026 опублікувала своє прочитання оповідання Тетяни Череп-Пероганич «Світити одне одному» з книги «Літо у вінку з любові».
Участь у культурних проєктах
Марія Гончар бере участь у літературних фестивалях, конкурсах відеопоезії, бібліотечних заходах і творчих зустрічах. Серед проєктів, до яких вона долучалася, — «Сила слова та музики», «Кам'янська поетична раптівка» та Всеукраїнський фестиваль сучасної поезії «Матерік».
У 2022 році приєдналася до роботи над антологією мілітарної української поезії In principio erat Verbum — Україна: поезія часу війни, укладачем і відповідальним редактором якої є Володимир Тимчук. У межах цього проєкту вона записувала аудіоверсії поетичних творів, присвячених Україні та війні.
Також брала участь у культурно-просвітницьких заходах на підтримку Збройних сил України, зокрема в поетичних зустрічах у Центральній міській бібліотеці імені Тараса Шевченка в Кам'янському. Її творчість використовують для популяризації української літератури в бібліотеках і навчальних закладах.
У творчому доробку Марії Гончар є також декламації польською мовою.
Відзнаки
- 2020 — переможниця Всеукраїнського конкурсу відеопоезій у номінації «Найкраще декламування твору іншого автора», організованого Кабінетом молодого автора Національної спілки письменників України спільно з Міжнародним родинним благодійним культурно-науковим фондом імені Миколи Лисенка.
- 2020 — лауреатка першої премії Міжнародного фестивалю-конкурсу «Єднаймо світ» (Київ).
- 2020 — лауреатка Міжнародного онлайн-фестивалю Україна—Грузія в номінації «Слова душі».
- 2021 — учасниця короткого списку конкурсу відеопоезій «До слова: витіснене покоління», проведеного в межах X Книжкового Арсеналу. Представила відеороботу на вірш Григорія Чубая.
- 2021 — лауреатка п'ятого Міжнародного літературно-музичного конкурсу-фестивалю «Причал на Поштовій».
- 2022 — фіналістка Відкритого патріотичного фестивалю-конкурсу «Народ-герой героїв появляє» в номінації «Художнє слово».
Значення творчості
Діяльність Марії Гончар є прикладом використання цифрових медіа для популяризації української літератури. Її відеочитання поєднують традицію художньої декламації із сучасними аудіовізуальними форматами, завдяки яким поетичні твори стають доступними широкій інтернет-аудиторії.
Особливе місце в її репертуарі посідають твори українських авторів, пов'язані з національною ідентичністю, громадянською відповідальністю, особистою свободою та переживанням історичних подій. Участь у проєктах мілітарної поезії та культурних заходах на підтримку українських військових засвідчує громадянський вимір її творчої діяльності.
