Щасливий чоловік: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
<blockquote><poem>В житті моїм мені усього вистачало, | <blockquote><poem>В житті моїм мені усього вистачало, | ||
Лише тепла, | Лише тепла, чомусь тепла було замало, | ||
Та ось змінилося усе, дивачка доля, | Та ось змінилося усе, дивачка доля, | ||
Знов розпалила у душі пригаслі зорі. | Знов розпалила у душі пригаслі зорі. | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Де зустрічають — немовля, дружина-мати. | Де зустрічають — немовля, дружина-мати. | ||
А я щасливий чоловік, бо маю сина, | Приспів: | ||
Мені всміхається з-під вік моя дитина, | :А я щасливий чоловік, бо маю сина, | ||
Гойдаю трепетно я синову колиску, | :Мені всміхається з-під вік моя дитина, | ||
Тепер дарма, що старість близько.</poem></blockquote> | :Гойдаю трепетно я синову колиску, | ||
:Тепер дарма, що старість близько. | |||
Це берег той, де свій причал я побудую, | |||
Це скарб який всім серцем глибоко ціную, | |||
Моя сім'я мій оберіг чоло схиляю, | |||
Перед всіма у кого вірую й кохаю. | |||
Росте продовження моє мені на втіху, | |||
Молюся щиро щоб воно не знало лиха | |||
Щоб всі стежки його в житті вели до хати | |||
Та зустрічали немовля дружина й мати.</poem></blockquote> | |||
== Пісні == | == Пісні == | ||
* [[Щасливий чоловік, пісня Анатолія Сердюка]], 2026 | * [[Щасливий чоловік, пісня Анатолія Сердюка]], 2026 | ||
* [[Щасливий чоловік, пісня Івана Пустового]], 2014 | * [[Щасливий чоловік, пісня Івана Пустового]], 2014 | ||
Версія за 13:23, 22 червня 2026
«Щасливий чоловік» — вірш Тетяни Череп-Пероганич.
В житті моїм мені усього вистачало,
Лише тепла, чомусь тепла було замало,
Та ось змінилося усе, дивачка доля,
Знов розпалила у душі пригаслі зорі.
І є любов, і є тепло, і є надія,
Що хтось, як треба, захистить і обігріє,
Веде доріженька життя мене до хати,
Де зустрічають — немовля, дружина-мати.
Приспів:
А я щасливий чоловік, бо маю сина,
Мені всміхається з-під вік моя дитина,
Гойдаю трепетно я синову колиску,
Тепер дарма, що старість близько.
Це берег той, де свій причал я побудую,
Це скарб який всім серцем глибоко ціную,
Моя сім'я мій оберіг чоло схиляю,
Перед всіма у кого вірую й кохаю.
Росте продовження моє мені на втіху,
Молюся щиро щоб воно не знало лиха
Щоб всі стежки його в житті вели до хати
Та зустрічали немовля дружина й мати.
