Занадто тонкі матерії у літа мого містерії…: відмінності між версіями

Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
Рядок 18: Рядок 18:
* у [https://www.facebook.com/cherep.perohanych/posts/pfbid02esTZmB69u1HcjX8ARr8YvwJvFNhnkHUTeMtVBTmKK4Dbar69FSuJuNoRFBPf8Y1rl Фейсбуці], [[24 червня]] [[2026]].
* у [https://www.facebook.com/cherep.perohanych/posts/pfbid02esTZmB69u1HcjX8ARr8YvwJvFNhnkHUTeMtVBTmKK4Dbar69FSuJuNoRFBPf8Y1rl Фейсбуці], [[24 червня]] [[2026]].
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич про кохання]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич про кохання]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич 2024 року]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич, опубліковані 2024]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]]
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]]

Версія за 20:34, 24 червня 2026

«Занадто тонкі матерії у літа мого містерії…» — вірш Тетяни Череп-Пероганич.

***

Занадто тонкі матерії у літа мого містерії.
Нанизую таємниці на нитку нову життя.
Сьогодні я зовсім інша. Ти, як рятівна артерія.
Від серця – кисень блаженства… Ні смутку, ні каяття.

Нема коли за цілунками нам нині і вгору глянути…
О, як же з тобою солодко в червнево-ромашкових снах!
Ми нині любов'ю вінчані, ми нині у щастя зодягнуті,
І граються сонячні зайчики на наших ще спраглих тілах.

Тетяна Череп-Пероганич

Публікації

Вірш опублікований