Моє село на радощі зміліло…: відмінності між версіями
Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]] | [[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]] | ||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич про село]] | |||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич, опубліковані 2014]] | |||
Поточна версія на 14:30, 12 липня 2026
«Мос село на радощі зміліло…»
***
Мос село на радощі зміліло,
Давно тут не народжувались діти.
Наче й капуста всі роки родила,
І шлють лелеки з висоти привіти…
А в класах школи — три-чотири парти,
Дзвінок лунає майже ні для кого.
Село вмирає — це усе не жарти, —
Так як і інші села біля нього.
Життя його нагадує руїну,
Де просто зайві — сльози чи слова.
Та я не знаю, як ти, Україно,
Вже завтра будеш без мою села?
Тетяна Череп-Пероганич
Публікації
Вірш опублікований 2014 року у віснику міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» (сторінка 186), оголошеного міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas».
