Щасливий чоловік: відмінності між версіями
| (Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
<blockquote><poem>В житті моїм мені усього вистачало, | <blockquote><poem>В житті моїм мені усього вистачало, | ||
Лише тепла, | Лише тепла, чомусь тепла було замало, | ||
Та ось змінилося усе, дивачка доля, | Та ось змінилося усе, дивачка доля, | ||
Знов розпалила у душі пригаслі зорі. | Знов розпалила у душі пригаслі зорі. | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Де зустрічають — немовля, дружина-мати. | Де зустрічають — немовля, дружина-мати. | ||
А я щасливий чоловік, бо маю сина, | ''Приспів'' | ||
Мені всміхається з-під вік моя дитина, | ::А я щасливий чоловік, бо маю сина, | ||
Гойдаю трепетно я синову колиску, | ::Мені всміхається з-під вік моя дитина, | ||
Тепер дарма, що старість близько.</poem></blockquote> | ::Гойдаю трепетно я синову колиску, | ||
::Тепер дарма, що старість близько. | |||
Це берег той, де свій причал я побудую, | |||
Це скарб який всім серцем глибоко ціную, | |||
Моя сім'я мій оберіг чоло схиляю, | |||
Перед всіма у кого вірую й кохаю. | |||
Росте продовження моє мені на втіху, | |||
Молюся щиро щоб воно не знало лиха | |||
Щоб всі стежки його в житті вели до хати | |||
Та зустрічали немовля дружина й мати. | |||
''Приспів''</poem></blockquote> | |||
== Пісні == | == Пісні == | ||
* [[Щасливий чоловік, пісня Івана Пустового]], 2014 | |||
* [[Щасливий чоловік, пісня Анатолія Сердюка]], 2026 | * [[Щасливий чоловік, пісня Анатолія Сердюка]], 2026 | ||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]] | |||
Поточна версія на 23:25, 28 червня 2026
«Щасливий чоловік» — вірш Тетяни Череп-Пероганич.
В житті моїм мені усього вистачало,
Лише тепла, чомусь тепла було замало,
Та ось змінилося усе, дивачка доля,
Знов розпалила у душі пригаслі зорі.
І є любов, і є тепло, і є надія,
Що хтось, як треба, захистить і обігріє,
Веде доріженька життя мене до хати,
Де зустрічають — немовля, дружина-мати.
Приспів
А я щасливий чоловік, бо маю сина,
Мені всміхається з-під вік моя дитина,
Гойдаю трепетно я синову колиску,
Тепер дарма, що старість близько.
Це берег той, де свій причал я побудую,
Це скарб який всім серцем глибоко ціную,
Моя сім'я мій оберіг чоло схиляю,
Перед всіма у кого вірую й кохаю.
Росте продовження моє мені на втіху,
Молюся щиро щоб воно не знало лиха
Щоб всі стежки його в житті вели до хати
Та зустрічали немовля дружина й мати.
Приспів
