Додому хочу…: відмінності між версіями
Матеріал з Вікі «Тетяна Череп-Пероганич»
Немає опису редагування |
м Perohanych перейменував сторінку з Додому хочу на Додому хочу… |
||
| (Не показані 3 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''«Додому | '''«Додому хочу…»''' — вірш Тетяни Череп-Пероганич | ||
<blockquote><poem>— Мамо, ми повернемося додому? | |||
Мої кактуси вже стільки днів не политі… | |||
Рибки не вмерли, правда ж? Ти багато насипала корму? | |||
Десятки, десятки питань і так щомиті… | |||
— Тут, де ми, точно не будуть, як там, де були, стріляти? | |||
Вірю у нашу армію — вона сильна! | |||
Мамо, а в брата один чи два автомати? | |||
Війна налякала мого маленького сина. | |||
Вийшли надвір — струмочок у горах дзюркоче. | |||
— Дивись, як красиво. А он — три смереки вряд… | |||
— Красиво. А тільки я дуже додому хочу, | |||
Де кактуси наші, де рибки, де старший брат.</poem></blockquote> | |||
== Публікації == | |||
Опублікований: | |||
* [[4 березня]] [[2022]] — Тетяна Череп-Пероганич [https://www.facebook.com/cherep.perohanych/posts/pfbid02smFwYmgzAb87ZMGaU9oi9n7G5oH2bk8j24nH2Uzrcxa8KqL1pdg4QBZnE7YNj18Cl опублікувала вірш у Фейсбуці]; | |||
* [[2022]] року у книзі «[[Наші музи не мовчать]]» (сторінки 51–52) — антології (колективній збірці) віршів, написаних українськими поетами під час повномасштабної війни Росії проти України. Збірку видав Національний музей літератури України; | |||
* [[2025]] — в книзі «[[Дорога в нікуди… і назад]]», сторінка 39. | |||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич, опубліковані 2022]] | [[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич, опубліковані 2022]] | ||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич про війну]] | |||
[[Категорія:Вірші Тетяни Череп-Пероганич]] | |||
Поточна версія на 13:48, 31 серпня 2026
«Додому хочу…» — вірш Тетяни Череп-Пероганич
— Мамо, ми повернемося додому?
Мої кактуси вже стільки днів не политі…
Рибки не вмерли, правда ж? Ти багато насипала корму?
Десятки, десятки питань і так щомиті…
— Тут, де ми, точно не будуть, як там, де були, стріляти?
Вірю у нашу армію — вона сильна!
Мамо, а в брата один чи два автомати?
Війна налякала мого маленького сина.
Вийшли надвір — струмочок у горах дзюркоче.
— Дивись, як красиво. А он — три смереки вряд…
— Красиво. А тільки я дуже додому хочу,
Де кактуси наші, де рибки, де старший брат.
Публікації
Опублікований:
- 4 березня 2022 — Тетяна Череп-Пероганич опублікувала вірш у Фейсбуці;
- 2022 року у книзі «Наші музи не мовчать» (сторінки 51–52) — антології (колективній збірці) віршів, написаних українськими поетами під час повномасштабної війни Росії проти України. Збірку видав Національний музей літератури України;
- 2025 — в книзі «Дорога в нікуди… і назад», сторінка 39.
