Слово жінки: відмінності між версіями
Створена сторінка: Публікація, зокрема, містить зображення обкладинки журналу з фотографією Тетяни Череп-Пероганич та текст: ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музею з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже таланови... |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано 6 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Слово жінки.jpg|міні|[[Череп-Пероганич Тетяна Павлівна|Тетяна Череп]] — головна героїня першого номеру журналу «Слово жінки». Фото з обкладинки.]] | |||
[[2 серпня]] [[2009]] на веб-порталі «[[Народний оглядач]]» вийшла публікація про перший номер журналу '''«Слово жінки»''', головною героїнею якого є [[Череп-Пероганич Тетяна Павлівна|Тетяна Череп]]. Публікація, зокрема, містить зображення обкладинки журналу з фотографією Тетяни Череп-Пероганич та текст: | |||
Публікація, зокрема, містить зображення обкладинки журналу з фотографією Тетяни Череп-Пероганич та текст: | |||
ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музею з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ: | ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музею з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ: | ||
| Рядок 8: | Рядок 7: | ||
„Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з'явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов'язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „ | „Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з'явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов'язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „ | ||
А ось один з Тетяниних віршів | А ось один з Тетяниних віршів. | ||
<blockquote><poem> | ІВАНОВА ДРУЖИНА | ||
<blockquote><poem>В селі сміються всі з Івана. | |||
В селі сміються всі з Івана. | |||
Привіз собі із міста кралю. | Привіз собі із міста кралю. | ||
Ач, напомадилась, рум'яна, | Ач, напомадилась, рум'яна, | ||
| Рядок 27: | Рядок 25: | ||
Їм тільки дай на це причину. | Їм тільки дай на це причину. | ||
Світає... Біля печі ходить | Світає... Біля печі ходить | ||
Міська Іванова дружина.</poem></blockquote> | Міська Іванова дружина.</poem></blockquote> | ||
== Посилання == | |||
* {{Cite web | url = https://www.ar25.org/article/slovo-zhinky-vydannya-dlya-tyh-hto-pragne-mudro-zhyty.html | title = «Слово Жінки»: видання для тих, хто прагне мудро жити | publisher = Народний Оглядач| author = | date = 2 серпня 2009| access-date = | language = }} | |||
[[Категорія:Журнали]] | |||
Поточна версія на 13:03, 24 квітня 2026
2 серпня 2009 на веб-порталі «Народний оглядач» вийшла публікація про перший номер журналу «Слово жінки», головною героїнею якого є Тетяна Череп. Публікація, зокрема, містить зображення обкладинки журналу з фотографією Тетяни Череп-Пероганич та текст:
ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музею з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ:
„Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з'явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов'язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „
А ось один з Тетяниних віршів.
ІВАНОВА ДРУЖИНА
В селі сміються всі з Івана.
Привіз собі із міста кралю.
Ач, напомадилась, рум'яна,
Справжнісінька вітринна ляля.
„Така корівки не подоїть,
Зрання сніданку не зготує”, -
Сусіди хлопцеві говорять.
Та балачок Іван не чує.
Йому як сонце є та жінка.
Тривожать душу очі сині.
Щебече щось до нього дзвінко
Його жона, його богиня.
А люди? Люди хай говорять.
Їм тільки дай на це причину.
Світає... Біля печі ходить
Міська Іванова дружина.
Посилання
- «Слово Жінки»: видання для тих, хто прагне мудро жити, Народний Оглядач, 2 серпня 2009
