Я йшла собі… Це ти спинив мене…

«Я йшла собі… Це ти спинив мене…»

***

Я йшла собі… Це ти спинив мене,
Де листям, як м'ячем, жбурляла осінь -
Володарка пожовклих тихо просік…

Я йшла собі… Це ти спинив мене,
Де зайчик сонячний згубився у волоссі.
Здається, цей непослух в нім і досі.

Я йшла собі… Це ти спинив мене,
Де доля сперечалась з листопадом
За те, що він її зухвало звабив.

Я йшла собі…
Це ти спинив мене.
Я йшла…

Тетяна Череп-Пероганич